Чи можливе зараз вторгнення з території Білорусі?
Білорусь – це окупована територія, і в Лукашенка вже немає суб’єктності, немає поля для маневру. Там Путін свого досяг, і він це чітко розуміє. Все досить складно.
Чого чекати від території Білорусі – поки питання. Його окупація почалася в 1996 році і закінчилася 20 лютого 2022 року, коли російські війська не відійшли після навчань. Лукашенко втратив суб’єктність у 2020 році після сфальсифікованих виборів і мирного опозиційного руху в країні, який йому вдалося придушити.
Чи може Лукашенко зараз наказати вторгнення? Може бути, та. Але питання Білорусі та білоруської армії в Білорусі довго не вирішується. Після 2021 року її міністр оборони має свій кабінет у Кремлі. Він отримав ключі від нього після створення ОДКБ [Організації Договору про колективну безпеку, міжнародної військово-політичної організації під контролем Росії, до якої входять Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан і Таджикистан, які де-факто охоплені Росією. – Ред.]
Також зазначимо, що білоруським військовим не дозволили наблизитися до «Іскандерів», які Росія перекинула на територію Білорусі та з яких обстріляла Україну. Усе це свідчить про повну окупацію Білорусі.
Часто згадується, що Лукашенко не знав про напад. Це теж неправда. Але питають його чи ні, коли щось відбувається – це інше питання. Також невідомо, чи в курсі він перебігу подій.
«Референдум» про приєднання Білорусі до Росії
Зараз у самій Білорусі стоїть питання про проведення «референдуму» про приєднання до Росії. Хоча Росія фактично вже окупувала Білорусь, тепер це можна юридично закріпити, щоб надати їй певний статус. А якщо так, то така країна, як Білорусь, може взагалі зникнути з карти світу. Це проблема. Тому нам потрібно бути активними тут і зараз.
Тому 18 травня ми провели Форум демократичних сил Білорусі у Варшаві. Там ми, опозиційні сили, підписали декларацію про те, що Білорусь є окупованою державою.
«Гладка» окупація почалася в 1996 році [у 1995 і 1996 роках Лукашенко незаконно провів перший і другий референдуми, які значно розширили повноваження президента. Парламентські та громадянські мітинги під назвою «Мінська весна» були придушені в 1996 році. Незабаром після цих подій почалася інтеграція в Росію: російська мова отримала право другої державної поряд з білоруською, були змінені державний прапор і герб – ред. .] Тому було б правильно зараз попрацювати з українськими парламентаріями, можливо, литовськими, щоб створити прецедент і все ж визнати Білорусь окупованою територією на державному рівні. Це все треба якось вирішувати, тому що Білорусь є співагресором.
Білоруси зараз у глухому куті: диктатура, сотні тисяч біженців, тисячі політв’язнів. Навіть за одиночний пікет «Ні війні» можна отримати два-три роки в’язниці. Заклик до чого завгодно трактується судом як заклик до тероризму – і це смертна кара. Білорусам загрожує до 20 років в’язниці за розповіді про пересування ворожих сил, наприклад, у Telegram-каналі «Білорускі хаюн». Ось що ми маємо…
Плани Кремля щодо Білорусі
Справа в тому, що «спецоперація» на Донбасі триває, Росія намагається тримати в напрузі білорусько-український кордон, щоб Україна не могла ввести війська на Донбас із заходу. Це перший момент. Другий момент: у березні планувався наступ Білорусі. Ймовірно, Росія розглядала сценарій захоплення Луцька та Львова, щоб не допустити допомоги Заходу українським військовим.
Ну, це той самий сайт. Війська йшли з Білорусі на ту ж Бучу і на Київ у напрямку Житомира. Крім того, є інформація, що Росія розміщує в Білорусі ракетні комплекси. Будуть задіяні чи ні – теж питання, тому що польський напрямок та інфраструктура на заході України дійсно важливі. Росія розуміє, що і США з орендою, і Європа дуже допомагають Україні. Не в тому обсязі, в якому це потрібно, і, можливо, не так швидко, як хотілося б, але все ж вони постачають зброю, яка сьогодні потрібна Україні, як повітря. Росія може спробувати розірвати цей зв’язок.
Повторюю, все, що Україні зараз потрібно, це важке наступальне озброєння. Росія штучно створює голод і таким чином тероризує Європу, змушує Україну сідати за стіл переговорів, капітулювати, укладати перемир’я – як їй заманеться, мотивуючи економічними питаннями.
Про маневри російсько-білоруських військ
Важко сказати, чи є ці маневри фіктивністю, чи це справді підготовка до вторгнення. Позицію Лукашенка ми знаємо вже шість років. Його позиція – шантаж. Можливо, це також питання початку розмови з Лукашенком.
Пам’ятаємо 2013 рік, коли йому це вдалося. Він «роззувся в повітрі», і в Європі з’явилося нове поняття – «колишній диктатор».
Можу сказати одне, що 86% білорусів проти війни з Україною. Практично вся Білорусь проти залучення своїх громадян до тих чи інших бойових дій. Тобто я не кажу про те, чи підтримують вони російську агресію. Це чітко акцентує увагу на тому, що вони взагалі проти залучення білорусів до бойових дій. Так склалося історично, і, до речі, Лукашенко цим теж користується. Це штамп. Тому «нас там немає» і щось таке, «щоб не було війни». На цих «скобах» Лукашенко перебуває при владі 26 років і залишається, як то кажуть, на плаву. Це нібито гарантія того, що весь світ озброєний для захоплення цього «острівця щастя і добробуту», і це нібито гарантія відсутності війни.
ЗМІ виправдання вторгнення з Білорусі
Готується вторгнення і в ЗМІ. Одного разу цілий день симулювали, що о 4 ранку буде наступ з боку Білорусі. Побачив це в українських соцмережах і отримав таке повідомлення. Зокрема, про просування на 15-20 кілометрів, застосування артилерії та руйнування окремих об’єктів.
Навіть білорусько-російські навчання і заяви Лукашенка про те, що якби не Росія, то Україна напала б на Білорусь… Він не просто робить їх час від часу. Це все для того, щоб виправдати агресію.
Наближення спільної перемоги
У будь-якому випадку, зараз дуже важливо те, що ми намагаємося зробити своїми діями. Добровольці, добровольчі батальйони, телеграм-канал «Білорускі Хаюн» – білоруси, незважаючи ні на що і ризикуючи життям, продовжують оприлюднювати інформацію про пересування російських військ, роблять усе, щоб наблизити нашу спільну перемогу.
Меседж про те, що треба розрізняти білорусів і лукашенківців, зараз має бути дуже важливим. Бо це те саме, що чеченці та кадировці. Що й казати, білоруси нападуть, чи білоруси хочуть війни. Ні, цього хоче Лукашенко! Це зовсім інше, білоруси тут ні при чому. Сьогодні, навпаки, вони на передовій і роблять усе, щоб «розколоти Росію під нуль». Бо якщо ми не розділимося, буде сумний сценарій.
Якщо весь цивілізований світ не об’єднається, апетити зростуть.
Ймовірність внутрішніх протестів у Білорусі
Зараз важко, тому що у 2020 році все громадянське суспільство, сотні тисяч біженців, тисячі політв’язнів зачистили, щодня проводяться превентивні заходи для залякування акції, щодня відбуваються арешти, обшуки.
Вчора в Білорусі ще один день назвали «чорним четвергом», оскільки заарештували батьків активістів. По всій Білорусі. Тому білорусам потрібно об’єднатися навколо України, зробити все для спільної перемоги. Потім, на другому етапі, вирішити питання деокупації України, а на третьому – деокупації Білорусі.
Зараз я в Празі, подаю заявку і організовую тут акцію на перше червня. Ми координуємо наші дії – такі ж акції відбудуться в Берліні, Польщі та Литві в День захисту дітей. Ми це робимо для того, щоб просити світову спільноту передати Україні важке наступальне озброєння.
Ми його підписали на форумі у Варшаві. Вони заявили, що Білорусь – це окупована територія, що білоруси будуть боротися пліч-о-пліч з Україною проти спільного ворога – Росії. Ми звертаємося до світової спільноти з проханням відключити Росію від SWIFT і запровадити повне економічне ембарго. Білорусам потрібна допомога, бо самі ми не впораємося, волі не здобудемо.