Керівник Білоруського кризового центру Олексій Францкевич розповів, чому більшість білорусів не підтримують російську агресію проти України, хто такі лукашисти і як білоруські добровольці, отримавши бойовий досвід в Україні, допоможуть звільнити від диктатури свою країну.
Буквально днями британський центр Chatham House опублікував результати соціологічного дослідження, згідно з яким більше половини білорусів вважають, що вони не заслуговують на таке ж негативне ставлення з боку західних країн, як росіяни. І лише 15% опитаних відчувають провину за війну в Україні. Чому такі цифри? Адже вже не секрет, що ракети, якими обстрілюють мирні українські міста, летять, зокрема, з території Білорусі.
Відповім іншими цифрами: теж недавнє опитування у Білорусі виявив, що 86% білорусів проти участі у російській агресії проти України. Громадяни не асоціюють себе із владою, через яку все це відбувається. У Білорусі понад 20 років диктатура. А у 2020 році, після так званих президентських виборів, відбулося остаточне нелегітимне захоплення влади з використанням військових.
Єдина країна у світі, яка підтримала нелегітимну, злочинну владу в Білорусії – була Російська Федерація від імені Володимира Путіна. Фактично після цієї події Білорусь втратила суб’єктність і сьогодні треба порушувати питання про окупацію російськими агресорами Білорусі.
Тобто білоруси не підтримують російську агресію і проти України. Ми бачимо, як у тій чи іншій формі вони роблять усе можливе, щоб протистояти їй.
Наприклад?
Білоруси Європи з перших днів масштабного вторгнення включилися в роботу і надавали допомогу біженцям з України, адже на той момент у Європі вже знаходилися сотні тисяч біженців з Білорусі, які поїхали після 2020 року. Відповідно, вони вже мали досвід роботи з вимушеними переселенцями. Вони провели величезну роботу – це і гуманітарна допомога, і логістика, зустрічі, розселення.
В Україні білоруси волонтерять та записуються у добровольці, у той же батальйон Кастуся Калиновського (батальйон сформований у березні 2022 року для захисту територіальної цілісності України від російського вторгнення, – УНІАН)…
…партизан і пускають під укіс поїзда з російською технікою?
Білоруси з перших днів допомагають українським спецслужбам, дають інформацію про пересування російських військ ризикуючи життям.
Справа в тому, що після 2020 року нелегітимна влада в Білорусі фактично розпочала геноцид свого народу. Близько трьох тисяч політичних ув’язнених, сотні тисяч білоруських біженців… Люди через політичні переслідування змушені були залишати свої будинки. А щоб ще більше залякати людей і припинити опір, у Білорусі сьогодні запровадили нове законодавство. Наприклад, внутрішні війська можуть застосовувати бойову зброю при розгоні мирних демонстрантів. Або що лише за заклик нібито до екстремізму передбачено страту.
Тому люди, які сьогодні допомагають українцям, які розповідають про пересування російської техніки, можуть здобути 20 років позбавлення волі. А ті, хто пускають під схил поїзда, ризикують життям – їм загрожує страта.
Тому, повертаючись до початку нашої розмови про різні цифри соцопитувань, я розділив би білорусів на лукашистів і не лукашистів. Вважаю, що треба показати всьому світу, українцям у тому числі, це чіткий поділ. Є лукашисти, а є білоруси. Це те саме, що є кадировці, а є чеченці. Величезна різниця.
До речі, про чеченців. Вони теж сформували свій добровольчий батальйон в Україні і також воюють проти російської армії, зокрема проти кадировців. І їм дуже допомагають опозиційні політики-чеченці, які мешкають у Європі. Чи допомагає офіс Світлани Тихановській білорусам-добровольцям, які воюють в Україні?
Щодо офісу – не можу сказати. Але вся білоруська діаспора сьогодні донатить кошти для ЗСУ, у тому числі для білоруських добровольців, безліч людей самі хочуть вступати до лав добровольців, багато заявок йде прямо з Білорусі.
І загалом є безліч білорусів, які хотіли б хоч чимось допомагати. Буквально днями спілкувався із чотирма дівчатами, які просять, щоб їх пустили в Україну. Вони готові волонтерити, робити будь-що.
Чому їх не впускають?
Оскільки з Білорусі в Україну летять ракети, багато білорусів потрапили у погану ситуацію – автоматично стали представниками країни-агресора. Паспорт Білорусі не дає змоги нормально переміщатися. Окрім цього, заблоковано банківські картки, є багато інших проблемних нюансів.
Розумієте, дуже багато білорусів після 2020 року хотіли втекти від Лукашенкового режиму. У когось не вийшло. Хтось зумів виїхати чи в Україну, чи через Україну. На превеликий сором, на сьогодні немає чіткої, конкретної інформації, скільки білорусів на момент повномасштабного вторгнення російських окупантів проживало в Україні, скільки перебувало в Маріуполі, Харкові, Бучі і так далі. Але, незалежно від цього, Білоруський кризовий центр допомагає всім білорусам, які змушені були залишити свої будинки в Україні з початком вторгнення.
Зізнаюся, евакуація з окупованих територій – дуже важко. З одного боку, громадяни Білорусі так само, як українці, ховалися від ракетних ударів російських окупантів по підвалах. З іншого боку, ми зіткнулися з тим, що з білоруськими паспортами вони не могли потрапити до евакуаційних автобусів та поїздів. На блокпостах їх перевіряли найчастіше. Ставили більше запитань. Приміром, мені дзвонив хлопець, будинок якого в Ірпені повністю розбомбили, і він зовсім без документів залишився… Або ще одна ситуація – білоруська родина – мати, батько та четверо дітей самостійно евакуювалися з Ірпеня, ховалися від бомбардувань під зруйнованим мостом, але в них теж були проблеми сісти в потяг і виїхати з України до Польщі, оскільки – білоруські документи.
Проблем дуже багато. Прикро, що представники демократичних сил, Світлана Тихановська, не зробили жодної заяви про білорусів, які перебувають на території України. Але ми запустили в Україні “гарячу лінію” (можна звертатися за номером телефону +38068-325-61-44 (Телеграм) та на електронну пошту belaruscentr@gmail.com), щоб надавати адресну гуманітарну допомогу, допомогу з евакуацією, психологічну допомогу, медичну, коли це потрібно.
Кілька днів тому у мене відбулася зустріч із керівником міграційної служби у Львівській області, ми співпрацюємо зі Службою безпеки України, розмовляємо з Нацбанком, щоб якось ці проблеми вирішувати.
Але все-таки додаткова перевірка необхідна. Адже з території Білорусі не лише летять російські ракети, а й заходять диверсійні групи.
Вважаю, що в цьому плані потрібний індивідуальний підхід. Адже навіть за останнім переписом населення в Україні, який був 20 років тому, тут проживало понад 250 тисяч білорусів.
І як відрізнити білорусів від лукашистів?
Верифікувати кожного. Персональна верифікація і після неї – легалізація, розблокування рахунку, можливість в’їжджати та виїжджати із країни… Ми готові зі свого боку готові співпрацювати.
Нині у Львові ми запустили білоруський інформаційний центр, щоб більше говорити про білоруський спротив в Україні та Білорусі. Адже що ми зараз бачимо у мережі? Здебільшого новини, як із Білорусі Україною летять ракети. Ми ж хочемо більше розповідати, як білоруси відправили під укіс якийсь склад, про роботу кіберпартизан, про білоруських волонтерів у Бучі, в Ірпені, про білоруських добровольців – тих, хто всупереч загрозі життю роблять усе, щоб наблизити та кувати спільну перемогу над спільним. ворогом.
Білоруси розуміють, що вони у своїй країні зараз не можуть зробити нічого. І розуміють, що в Україні вирішується, зокрема, доля Білорусі. Тобто зараз порушується питання деокупації України, а слідом за цим буде питання деокупації Білорусі.
Чи не думаєте, що більшість білорусів, навпаки, причаїлися і просто чекають, коли Лукашенко не стане? Наприклад, існує думка, що коли не стане Путіна, не буде й путінізму.
Думаю, що у нас з’явився історичний шанс – усім вільним білорусам об’єднатися навколо України з Україною, щоб перемогти спільного ворога. А після перемоги України – зробити з Білорусі вільною та демократичною.
Я вже говорив і повторю – Росія окупувала Білорусь. Лукашенко – гауляйтер Путіна. Це мають чітко розуміти не лише наші західні партнери, а й самі білоруси. Лукашенко – ставленик Путіна, ляльковод сидить у Кремлі. І зараз для нас настав історичний момент – об’єднати всі зусилля – щоб білоруси вступали до добровольчих загонів, а білоруські волонтери робили все можливе – щоб допомогти Україні. Ми маємо консолідуватися та кинути всі сили на спільну перемогу, щоб надалі звільнити Білорусь. Інакше не буде. Усі чудово розуміють, що без вільної України не буде вільної демократичної Білорусі.
Ідеться й про те, що після перемоги України білоруські добровольці підуть додому, наводити лад у своїй країні?
Мирний протест у Білорусі вже показав свою неефективність. Адже силовики у прямому розумінні вбивали людей. Наразі, з голими руками, білоруси нічого не можуть зробити.
Але білоруси і в ТрО, і в добровольчих батальйонах здобули на території України великий бойовий, військовий досвід. І коли вони повернуться додому, прийдуть на допомогу решті білорусів, щоб звільнити її від окупантів. Білоруси своїх підтримають і за першої ж можливості почнуть опір.
Не боїтеся, що російська пропаганда, путінська та лукашенківська пропаганда назвуть це “громадянська війна”?
Зараз я координую безліч акцій, протестів у Європі. Їхня мета – не лише заблокувати вантажні автомобілі, що прямують з Польщі до Білорусі, не лише розповісти світові про вбитих російськими окупантами дітей, не лише просити світ дати Україні зброю. Їхня мета, в тому числі, показати, що Білорусь – з Україною. Що білоруси та лукашисти – це не одне й те саме. Ми хочемо показати всьому світу, що білоруси не підтримують нелегітимну владу, не підтримують російське управління. Як за таких умов може бути громадянська війна?
Білорусь – окупована Росією територія. І якщо хтось говоритиме про “громадянську війну”, він повторюватиме ті самі наративи, що російська пропаганда у 2014 році з приводу окупації українських територій.
У 2020 році в Білорусі відбулося військове захоплення влади, яке утримується за допомогою силовиків. Весь цей час нелегітимна влада проводить геноцид власного народу. Тому в Білорусі може бути опір проти окупантів, але в жодному разі не громадянська війна.